22 Се ж він є той, що над кругом земним престолує, а живущі на йому - хиба тілько, як саранча перед ним; він простер небеса, мов намітку тоненьку, й розширив їх, мов намет на житло.
23 Він князїв у нїщо обертає, й суддїв земних - у пусту марницю.
24 Ледві в землю посаджено їх, ледві їх посїяно й в землї пень їх вкорінився, - дихнув він, і ось вони зівяли й понїс їх вітер, як солому.
25 Хто ж у вас рівня менї, хто подобен? - говорить Сьвятий.
26 Позирнїть лиш у гору очима й побачте, хто се сотворив? хто військо небесне виводить по його лїчбі? А всїх їх кличе він на імя, й в великій потузї й силї своїй не дає він нї одному згубитись.
27 Як же се ти, Якове, говориш і кажеш, Ізраїлю: Дорога моя закрита перед Господом, справи мої забуті Богом моїм.
28 Чи ще ж ти не збагнув, чи сього не чував єси, що вічний Господь Бог, творець усієї вселенної, без'утомний і на силах не впадає, та й що розум його недослїдимий?