6 Але нині, коли ми померли для Закону, котрим були зв‘язані, ми звільнилися від нього, щоб нам служити Богові в оновленому дусі, а не за давньою буквою.
7 Ну, то що скажемо? Невже від Закону гріх? Зовсім ні. Але я не інакше пізнав гріх, як засобом Закону, бо я не розумів би й пожадання, якби Закон не казав: Не пожадай.
8 Але гріх, узявши привід від заповіді, викликав у мені всіляке пожадання; бо без закону гріх мертвий.
9 Я жив свого часу без закону, та коли прийшла заповідь, – гріх ожив,
10 А я помер, і, таким чином заповідь, котру дано мені для життя, послужила мені на смерть.
11 Тому що гріх, взявши привід од заповіді, обдурив мене і умертвив нею.
12 Тому Закон святий і заповідь свята, і праведна, і добра.