22 Не вчинив Він гріха, і не знайшлося в устах Його підступу!
23 Коли був лихословлений, Він не лихословив взаємно, а коли Він страждав, не погрожував, але передав Тому, Хто судить справедливо.
24 Він тілом Своїм Сам підніс гріхи наші на дерево, щоб ми вмерли для гріхів та для праведности жили; Його ранами ви вздоровилися.
25 Ви бо були як ті вівці заблукані, та ви повернулись до Пастиря й Опікуна ваших душ.