11 Хвалячися, я став нерозумний, до того мене ви примусили. Бо хвалити мене мали б ви, бо ні в чому я не залишився позад від найперших апостолів, хоч я й ніщо.
12 А ознаки апостола виявилися між вами в усякім терпінні, у знаменах і чудах та в силах.
13 Що бо є, що ним ви понизилися більше від інших Церков? Хіба те, що я сам тягарем вам не був? Даруйте мені цю провину!
14 Ось утретє готовий прийти я до вас, і не буду для вас тягарем, не шукаю бо вашого я, тільки вас. Не діти повинні збирати маєток батькам, але дітям батьки.
15 Я ж з охотою витрачуся й себе витрачу за душі ваші, хоч що більше люблю вас, то менше я люблений.
16 Та нехай буде так, тягара я на вас не поклав, але, бувши хитрий, я лукавством від вас брав.
17 Чи я використовував вас через когось із тих, кого до вас посилав?