26 Та Петро його підвів, промовляючи: Устань, бо й сам я людина!
27 І, розмовляючи з ним, увійшов, і знайшов багатьох, що зібралися,
28 і промовив до них: Ви знаєте, що невільно юдеєві приставати й приходити до чужаниці. Та відкрив мені Бог, щоб я жадну людину не мав за огидну чи то за нечисту.
29 Тому я без вагання прибув, як покликано. Тож питаю я вас: З якої причини ви слали по мене?
30 А Корнилій сказав: Четвертого дня аж до цієї години я постив, а о дев'ятій годині молився я в домі своїм. І ото, перед мене став муж у блискучій одежі
31 й сказав: Корнилію, почута молитва твоя, і твої милостині перед Богом згадалися.
32 Тож пошли до Йоппії, і приклич Симона, що зветься Петром. Він гостює в гарбарника Симона, у господі край моря, він прийде й розповість тобі.