30 Бо знаємо Того, Хто сказав: Мені помста належить, Я відплачу, говорить Господь. І ще: Господь буде судити народа Свого!
31 Страшна річ упасти в руки Бога Живого!
32 Згадайте ж про перші дні ваші, як ви просвітилися й витерпіли запеклу боротьбу страждань.
33 Ви були то видовищем зневаги й знущання, то були учасниками тих, що жили так.
34 Ви бо страждали й з ув'язненими, і грабунок свого майна прийняли з потіхою, відаючи, що маєте в небі для себе майно неминуще та краще.
35 Тож не відкидайте відваги своєї, бо має велику нагороду вона.
36 Бо вам терпеливість потрібна, щоб Божу волю вчинити й прийняти обітницю.