32 Нехай гримить море й його повнота, нехай поле радіє та все, що на ньому!
33 Тоді перед Господнім лицем дерева лісні заспівають, бо землю судити йде Він.
34 Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!
35 І промовте: Спаси нас, о Боже спасіння нашого, і збери нас, і нас урятуй від народів, щоб дякувати Йменню святому Твоєму, щоб Твоєю хвалитися славою!
36 Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, від віку й навіки! А народ увесь сказав: Амінь і Хвала Господеві!
37 І Давид позоставив там перед ковчегом Господнього заповіту Асафа та братів його, щоб завжди служили перед ковчегом, що в якій день треба було,
38 і Овед-Едома та братів його, шістдесят і вісьмох; а Овед-Едома, Єдутунового сина, та Хоса за придверних;