17 І вона сказала йому: Пане мій, ти присягнув був своїй невільниці Господом, Богом своїм: Соломон, син твій, буде царювати по мені, і він сидітиме на троні моїм.
18 А тепер ось зацарював Адонія, а ти, пане мій царю, не знаєш про те...
19 І приніс він у жертву багато волів і худоби ситої та худоби дрібної, і покликав усіх царських синів, і священика Евіятара та Йоава, вождя війська, а раба твого Соломона не покликав.
20 А ти, пане мій царю, очі всього Ізраїля на тобі, щоб ти сказав їм, хто буде сидіти на троні пана мого царя по ньому.
21 Інакше станеться, як спочине пан мій цар з батьками своїми, то буду я та син мій Соломон винними.
22 І ось, ще вона говорила з царем, а прийшов пророк Натан.
23 І донесли цареві, говорячи: Ось пророк Натан! І ввійшов він перед цареве обличчя і впав перед царем обличчям своїм до землі.