2 Візьми жорна й муки намели, намітку свою відхили, закачай но подолка та стегна відкрий, і бреди через ріки,
3 і буде твій сором відкритий, і стид твій покажеться! Я помсту вчиню, і не буду щадити людини!
4 Наш Відкупитель, Господь Саваот Йому Ймення, Святий Ізраїлів.
5 Сиди мовчки й ввійди до темноти, о дочко халдеїв, бо кликати більше не будуть тебе: Пані царств!
6 Розлютився Я на народ Свій, збезчестив спадщину Своєю, та й віддав їх у руку твою. Ти не виявила милосердя до них: ти над старцем учинила ярмо своє дуже тяжким,
7 та й сказала: Навіки я панею буду! І до серця собі не взяла тих речей, не подумала про свій кінець...
8 А тепер це послухай, розпещена, що безпечно сидиш, що говориш у серці своїм: Я, і більше ніхто! Не буду сидіти вдовою, і не знатиму страти дітей!