7 (9-6) Без кінця буде множитися панування та мир на троні Давида й у царстві його, щоб поставити міцно його й щоб підперти його правосуддям та правдою відтепер й аж навіки, ревність Господа Саваота це зробить!
8 (9-7) Проти Якова слово послав був Господь, а впало воно на Ізраїля,
9 (9-8) і пізнає народ, увесь він, Єфрем та мешканець Самарії, що говорять з пихою й надутістю серця:
10 (9-9) Попадали цегли, а ми побудуємо з каменя тесаного, сікомори позрубувано, та замінимо їх кедрами!
11 (9-10) Та над ним Господь зміцнив противників Реціна, а його ворогів нацькував:
12 (9-11) Арама попереду, а филистимлян позаду, і пожерли Ізраїля цілою пащею... При цьому всьому не відвернувсь Його гнів, і витягнена ще рука Його!
13 (9-12) Та народ не звернувся до Того, Хто вразив його, і не шукали Господа Саваота...