6 (12-7) А ти через Бога свого навернешся, стережи милість та суд, і завжди надійся на Бога свого!
7 (12-8) Немов Ханаан, у нього в руці неправдива вага, любить він кривду чинити.
8 (12-9) І каже Єфрем: Справді я збагатився, знайшов я маєток собі! У всіх моїх чинах не знайдуть провини мені, що гріхом би була.
9 (12-10) А Я Господь, Бог твій від краю єгипетського, ще в наметах тебе посаджу, немов за днів свята.
10 (12-11) І Я говорив до пророків, і видіння розмножив, і через пророків Я притчі казав.
11 (12-12) Хіба беззаконня лишив Ґілеад, і марнотою стались лиш там? У Ґілґалі приносили в жертву волів, а їхні жертівники мов ті купи каміння на борознах пільних.
12 (12-13) І втік Яків на поле Арама, а Ізраїль за жінку робив, і за жінку отару стеріг.