2 Нехай він цілує мене поцілунками уст своїх, бо ліпші кохання твої від вина!
3 На запах оливи твої запашні, твоє ймення неначе олива розлита, тому діви кохають тебе!
4 Потягни ти мене за собою, біжім! Цар впровадив мене у палати свої, ми радіти та тішитись будемо тобою, згадаємо кохання твої, від вина приємніші, поправді кохають тебе!
5 Дочки єрусалимські, я чорна та гарна, немов ті намети кедарські, мов занавіси Соломонові!
6 Не дивіться на те, що смуглявенька я, бож сонце мене опалило, сини неньки моєї на мене розгнівалися, настановили мене сторожити виноградники, та свого виноградника власного не встерегла я!...
7 Скажи ж мені ти, кого покохала душа моя: Де ти пасеш? Де даєш ти спочити у спеку отарі? Пощо біля стад твоїх друзів я буду, немов та причинна?
8 Якщо ти не знаєш цього, вродливіша посеред жінок, то вийди собі за слідами отари, і випасуй при шатрах пастуших козлятка свої.