11 Бо оце проминула пора дощова, дощ ущух, перейшов собі він.
12 Показались квітки на землі, пора соловейка настала, і голос горлиці в нашому краї лунає!
13 Фіґа випустила свої ранні плоди, і розцвілі виноградини пахощі видали. Уставай же, подруго моя, моя красна, й до мене ходи!
14 Голубко моя у розщілинах скельних, у бескіднім сховку, дай побачити мені твоє личко, дай почути мені голосок твій, бо голос твій милий, а личко твоє уродливе!
15 Ловіть нам лисиці, лисинята маленькі, що ушкоджують нам виноградники, виноградники ж наші у цвіті!
16 Мій коханий він мій, я ж його, він пасе між лілеями!
17 Поки день прохолоду навіє, а тіні втечуть, вернись, мій коханий, стань подібний до сарни чи до молодого оленя в пахучих горах!