2 (92-3) вранці розповідати про милість Твою, а ночами про правду Твою
3 (92-4) на десятиструнній й на арфі, на лютні та гуслах,
4 (92-5) бо потішив мене Ти, о Господи, вчинком Своїм, про діла Твоїх рук я співаю!
5 (92-6) Які то величні діла Твої, Господи, дуже глибокі думки Твої,
6 (92-7) нерозумна людина не знає, а недоумок не зрозуміє того!
7 (92-8) Коли несправедливі ростуть, як трава, і цвітуть всі злочинці, то на те, щоб навіки були вони знищені,
8 (92-9) а Ти, Господи, на висоті повік-віку!