14 Як помре чоловік, то чи він оживе? Буду мати надію по всі дні свойого життя, аж поки не прийде заміна для мене!
15 Кликав би Ти, то я відповів би Тобі, за чин Своїх рук сумував би,
16 бо кроки мої рахував би тепер, а мойого гріха не стеріг би,
17 провина моя була б запечатана в вузлику, і Ти закрив би моє беззаконня...
18 Але гора справді впаде, а скеля зсувається з місця свого,
19 каміння стирає вода, її злива сполощує порох землі, так надію того Ти губиш...
20 Ти силою схопиш назавжди його, і відходить, Ти міняєш обличчя його й відсилаєш його...