11 Повні кості його молодечости, та до пороху з ним вона ляже!
12 Якщо в устах його зло солодке, його він таїть під своїм язиком,
13 над ним милосердиться та не пускає його, і тримає його в своїх устах,
14 то цей хліб в його нутрощах зміниться, стане він жовчю зміїною в нутрі його!...
15 Він маєток чужого ковтав, але його виблює: Бог виганяє його із утроби його...
16 Отруту зміїну він ссатиме, гадючий язик його вб'є!
17 Він річкових джерел не побачить, струмків меду та молока.