25 Чи ж не плакав я за бідарем? Чи за вбогим душа моя не сумувала?
26 Бо чекав я добра, але лихо прийшло, сподівався я світла, та темнота прийшла...
27 Киплять мої нутрощі й не замовкають, зустріли мене дні нещастя,
28 ходжу почорнілий без сонця, на зборі встаю та кричу...
29 Я став братом шакалам, а струсятам товаришем,
30 моя шкіра зчорніла та й лупиться з мене, від спекоти спалилися кості мої...
31 І стала жалобою арфа моя, а сопілка моя зойком плачливим...