1 Просіть від Господа дощу часу весняного пізнього дощу, Господь чинить блискавки, і зливний дощ посилає їм, кожному траву на полі.
2 Бо говорять марноту домові божки, і віщуни бачать лжу, і розказують сни неправдиві, потішають марнотою. Тому вони бродять, немов та отара, мандрують вони, бо без пастиря.
3 На пастирів гнів Мій палає, а козлів навіщу, бо стадо Своє, Юдин дім покарає Господь Саваот, і вчинить Він їх, немов Своїм славним конем на війні.
4 З нього буде наріжник, із нього кілок, з нього лук бойовий, з нього вийдуть керманичі разом усі,
5 І будуть, немов те лицарство, що топче воно на війні, як болото на вулицях, і будуть вони воювати, бо з ними Господь, і кіннотних їздців засоромляться.
6 І вчиню Я лицарським дім Юдин, а дім Йосипів спасу, і верну їх, бо змилосердивсь над ними, і стануть вони, ніби Я їх не кидав, Бо Я Господь Бог їхній, і буду Я їх вислуховувати.
7 І стане лицарським Єфрем, і звеселіє їхнє серце, немов від вина, а їхні сини це побачать та будуть радіти, потішиться серце їхнє Господом.