14 чи то начальникам, яко від него посланим на одмщеннє лиходїям, а на хвалу добротворцям.
15 Така бо воля Божа, щоб ви, роблячи добро, затикали уста невіжи безрозумних людей,
16 яко свобідні, а не яко ті, що мають свободу за покриттє злоби, а яко слуги Божі.
17 Усїх шануйте; браттівство любіте; Бога лякайтесь; царя честїть.
18 Слуги, з усяким страхом корітесь панам, не тільки добрим і лагідним, а також лукавим.
19 Се бо угодно перед Богом, коли хто ради совісти Божої переносить смуток, страждаючи не по правдї.
20 Яка бо похвала, коли, согрішаючи й биті в лице, терпите? Тільки коли добре робите, і, страждаючи терпите, то се угодно перед Богом.