6 Не шукали ми нї від людей слави, нї од вас, нї од инших, можучи в повазї бути, яко Христові апостоли.
7 Нї, ми були тихі серед вас. Як мамка гріє дїток своїх,
8 оттак, бажаючи вас, мали ми щиру волю, передати вам не тілько благовістє Боже, та ще й свої душі, тим що ви були нам любі.
9 Згадайте бо, браттє, труд наш і працю: ніч бо і день роблячи, щоб нїкого з вас не отяготити, проповідували ми вам благовістє Боже.
10 Ви сьвідки і Бог, як преподобно, і праведно, і непорочно ми обертались між вами віруючими,
11 яко ж знаєте, що ми кожного з вас, як батько дїток своїх, утїшали і розважали, і сьвідкували;
12 щоб ви ходили достойно перед Богом, що покликав вас у своє царство і славу.