7 нинїшні ж небеса і земля тим самим словом заховані, і на огонь зберегають ся про день суду й погибелї безбожних людей.
8 Тільки ж одно се нехай не буде перед вами тайне, любі, що один день у Господа, як тисяча лїт, а тисяча лїт, як один день.
9 Не гаїть ся Господь з обітницею, як се декотрі за гайку вважають; а довготерпить вам, не хотячи, щоб хто погиб, а щоб усї до покаяння прийшли.
10 Прийде ж день Господень, як злодїй в ночі; тодї небеса з шумом перейдуть, первотини ж, розпечені розтоплять ся, і земля і дїла на нїй погорять.
11 Коли ж се все зруйнуєть ся, то якими слїд вам бути в сьвятому життю і побожностї,
12 дожидаючи й бажаючи скорого приходу Божого дня, котрого небеса, палаючи, рунуть, і первотини, горючи, розтоплять ся?
13 Нових же небес і землї нової по обітницї дожидаємось, в котрих правда домує.