11 і видить небо відчинене, і що сходить до него посудина якась, наче обрус великий, по чотиром кінцям звязаний і спускаючий ся на землю,
12 в котрому були всякі чотироногі землї, і зьвірі, і повзючі, і птицї небесні.
13 І роздав ся голос до него: Устань, Петре, заколи, та й їж.
14 Петр же каже: Нї, Господи, нїколи бо не їв я нїчого поганого та нечистого.
15 А голос знов вдруге до него: Що Бог очистив, ти не погань.
16 Стало ся ж се тричі; і взято знов посудину на небо.
17 Як же сумнївав ся в собі Петр, що се за видїннє було, що видїв, аж ось два чоловіки, послані від Корнелия, розпитавши про Симонову господу, стали коло воріт,