16 Петр же не перестав стукати; відчинивши ж, увидїли його, та й здивувались.
17 Махнувши ж їм рукою, щоб мовчали, оповів їм, як Господь вивів його з темницї. Рече ж: Сповістїть Якова та братів про се. І, вийшовши, пійшов у друге місце.
18 Скоро ж настав день, зробивсь немалий переполох між воїнами, що стало ся з Петром.
19 Ірод же, пошукавши його, й не знайшовши, судив сторожів, та й звелїв покарати їх. І перейшовши з Юдеї в Кисарию, жив (там).
20 Лютував же Ірод на Тирян та на Сидонян. Прийшовши ж однодушно до него, й приєднавши Бласта, царського постельника, просили примирря; бо земля їх живилась од царської.
21 Призначеного ж дня Ірод, одігшись у царські шати і сївши на престолї, промовляв до них:
22 Народ же покликував: Голос Бога, а не чоловіка!