10 Тепер же чого спокушуєте Бога, щоб наложив ярмо на шию ученикам, котрого нї батьки наші, нї ми не здолїли носити.
11 Нї віруємо, що благодаттю Господа Ісуса Христа спасемось, яко ж і вони.
12 Умовкла ж уся громада, й слухала, як Варнава та ІІавел оповідували про ознаки та чудеса, що зробив Бог через них між поганами.
13 Як же вмовкли вони, озвав ся Яков, говорячи: Мужі брати, вислухайте мене.
14 Симон оповів, як Бог перше зглянув ся, щоб з поган прийняти людей в імя своє.
15 З сим сходять ся слова пророчі, яко ж писано:
16 Після сього знов верну ся, і збудую намет Давидів, що впав, і руїни його збудую знов і поставлю його,