9 і не розріжнив нїчого між нами й ними, вірою очистивши серця їх.
10 Тепер же чого спокушуєте Бога, щоб наложив ярмо на шию ученикам, котрого нї батьки наші, нї ми не здолїли носити.
11 Нї віруємо, що благодаттю Господа Ісуса Христа спасемось, яко ж і вони.
12 Умовкла ж уся громада, й слухала, як Варнава та ІІавел оповідували про ознаки та чудеса, що зробив Бог через них між поганами.
13 Як же вмовкли вони, озвав ся Яков, говорячи: Мужі брати, вислухайте мене.
14 Симон оповів, як Бог перше зглянув ся, щоб з поган прийняти людей в імя своє.
15 З сим сходять ся слова пророчі, яко ж писано: