2 Як же покликано його, почав винувати Тертил, говорячи: Дознаючи через тебе великого впокою і всякого добра, що стало ся народові сьому за твоїм дбаннєм,
3 завсїди і всюди приймаємо (се), вельможний Феликсе, з усякою дякою.
4 Та, щоб довго тобі не докучати, благаю вислухати нас у коротцї, твоєю ласкою.
5 Знайшли бо ми, що чоловік сей зараза, й зачинщик бучи між усїма Жидами по вселеннїй, і ватажок Назорейської єресї,
6 що й церкву зважив ся опоганити; ми його й узяли, й хотїли по нашому закону судити.
7 Пристигши ж Лизия тисячник, з великим насильством узяв його з наших рук,
8 звелївши винувателям його йти до тебе. Від него можеш сам, як схочеш, про все дознатись, за що ми винуємо його.