4 Та, щоб довго тобі не докучати, благаю вислухати нас у коротцї, твоєю ласкою.
5 Знайшли бо ми, що чоловік сей зараза, й зачинщик бучи між усїма Жидами по вселеннїй, і ватажок Назорейської єресї,
6 що й церкву зважив ся опоганити; ми його й узяли, й хотїли по нашому закону судити.
7 Пристигши ж Лизия тисячник, з великим насильством узяв його з наших рук,
8 звелївши винувателям його йти до тебе. Від него можеш сам, як схочеш, про все дознатись, за що ми винуємо його.
9 Пристали ж (на се) й Жиди, говорячи, що се так єсть.
10 Озвав ся Павел, як кивнув йому староста говорити: Знаючи від многих лїт тебе суддею народові сьому, тим раднїщ про себе відповідаю.