4 Яке ж було життє моє з малку від почину між народом моїм у Єрусалимі, знають усї Жиди,
5 знаючи мене здавна (коли схочуть сьвідкувати), що жив я Фарисеєм по найдокональшій єресї нашої віри.
6 А тепер за надїю обітування, зробленого отцям нашим од Бога, стою на судї,
7 котрого дванайцять родів наших, без перестану день і ніч служачи, надїють ся дойти. За сю надїю, царю Агриппо, винуватять мене Жиди.
8 Що? невірним здаєть ся вам (се), що Бог воскрешає мертвих?
9 Менї справдї й самому здавалось, що проти імени Ісуса Назорея треба багато робити.
10 Що й робив я в Єрусалимі, і многих сьвятих замикав у темницї, прийнявши власть од архиєреїв, а як убивали їх, давав мій голос.