18 І, покликавши їх, заповіли їм зовсїм не говорити анї навчати в імя Ісусове.
19 Петр же та Йоан, озвавшись до них, рекли: Чи праведно перед Богом слухати вас більш нїж Бога, - судїть.
20 Не можна бо нам того, що видїли й що чули, не говорити.
21 Вони ж заказавши, відпустили їх, не знайшовши нїчого, за що б їх покарати, задля народу; бо всї прославляли Бога за те, що стало ся.
22 Було бо більш сорока років чоловікові тому, на котрому стала ся ся ознака сцїлення.
23 Відпущені ж прийшли до своїх і сповістили, що казали до них архиєреї та старші.
24 Вони ж, вислухавши те, однодушно підняли голос до Бога й промовили: Владико, Ти єси Бог, що сотворив небо, і землю, і море, і все, що в них;