22 Було бо більш сорока років чоловікові тому, на котрому стала ся ся ознака сцїлення.
23 Відпущені ж прийшли до своїх і сповістили, що казали до них архиєреї та старші.
24 Вони ж, вислухавши те, однодушно підняли голос до Бога й промовили: Владико, Ти єси Бог, що сотворив небо, і землю, і море, і все, що в них;
25 котрий устами Давида, слуги Твого, промовив: Чого збунтувались погане, і люде задумують марні речі?
26 Повставали царі земні, і князї зібрались докупи на Господа й на Христа Його.
27 Бо зібрали ся справдї на сьвятого Сина Твого Ісуса, що Його помазав єси, і Ірод, і Понтийський Пилат з поганами й людьми Ізраїлськими,
28 зробити, що Твоя рука і рада Твоя наперед призначили статись.