24 і назираймо один одного, заохочуючи до любови і добрих дїл,
25 не покидаючи громади своєї, як у деяких є звичай, а один одного піддержуючи, і стілько більше, скілько більше бачите, що наближуєть ся день.
26 Бо коли ми самохіть грішимо, прийнявши розум правди, то вже не зостаєть ся жертви за гріхи,
27 а якесь страшне сподїваннє суду і огняний гнїв, що має пожерти противників.
28 Хто відцурав ся закону Мойсейового, при двох або трьох сьвідках, смерть йому без милосердя:
29 Скільки ж, думаєте, гіршої муки заслужить, хто Сина Божого потоптав і кров завіту, котрою осьвятив ся, вважав за звичайну, і Духа благодати зневажив?
30 Знаємо Того, хто промовив: "Менї відомщеннє, я віддам, глаголе Господь"; і знов: "Господь судити ме людей своїх."