15 І справдї, коли б ту памятали, з якої вийшли, мали б вони нагоду вернутись.
16 Нинї ж луччої бажають, се єсть небесної; тим і не соромить ся їх Бог, називати ся Богом їх: наготовив бо їм город.
17 Вірою привів Авраам, спокушуваний, Ісаака (на жертву); єдинородного принїс, прийнявши обітницю,
18 про котрого було глаголано: "Що в Ісааку назветь ся тобі насїннє,"
19 подумавши, що і з мертвих силен Бог воскресити; тим і прийняв його в образї (воскресення).
20 Вірою в грядуще благословив Ісаак Якова та Ісава.
21 Вірою Яков, умираючи, благословив кожного сина Йосифого і "склонивсь на верх жезла свого".