8 не закаменяйте сердець ваших, як в прогнїванню, в день спокуси в пустинї,
9 де спокушували мене батьки ваші, досьвідчались про мене, й видїли дїла мої сорок років.
10 За се прогнївивсь я на рід той і сказав: Завсїди заблуджують серцем, і не пізнали вони доріг моїх;
11 так що поклявсь я в гнїві моїм: Чи (коли) ввійдуть вони в відпочинок мій.
12 Остерегайтесь, браттє, щоб не було в кого з вас серце лукаве і невірне, та не відступило від Бога живого.
13 А вговорюйте один одного щодня, доки сьогоднї зоветь ся, щоб не став которий з вас запеклим через підступ гріха.
14 Бо ми стали ся спільниками Христовими, коли тільки початок істнування до кінця твердо додержимо.