8 Бо коли б Ісус тих упокоїв, не говорив би про инший день після того.
9 Оце ж оставлено ще суботованнє людям божим.
10 Хто бо ввійшов у відпочинок Його, той відпочив от дїл своїх, яко ж од своїх Бог.
11 Стараймо ся ж увійти в той відпочинок, щоб хто не впав тим же робом у недовірство.
12 Живе бо слово Боже і дїйственне, і гостріще всякого обоюдного меча, і проходить аж до роздїлення душі і духа, членів і мозків, і розсуджує помишлення і думки серця.
13 І нема творива невідомого перед Ним; усе ж наге і явне перед очима Його, про кого наше слово.
14 Маючи ж Архиєрея великого, що пройшов небеса, Ісуса Сина Божого, держімось визнання.