22 на стілько луччого завіту став ся порукою Ісус.
23 І більш їх було сьвящениками, бо смерть боронила їм пробувати;
24 сей же, через те, що пробуває по вік, непереходяче має сьвященство.
25 Тим же і спасти може до кінця приходящих через Нього до Бога, будучи вічно жив, щоб посередникувати за них.
26 Такого бо нам подобало (мати) Архиєрея, преподобного, безвинного, непорочного, відлученого від грішників і вищого небес,
27 котрий не має по всї днї нужди, як архиєреї, перше за свої гріхи жертви приносити, а потім за людські: се бо зробив заразом, себе принїсши.
28 Закон бо людей поставляє архиєреями, маючих немочі, слово ж клятьби, що послї закону, Сина на віки звершеного.