9 Як перше рекли ми, так і тепер глаголю: коли хто благовіствує вам більш того, що ви прийняли, нехай буде анатема.
10 Бо чи людей я тепер впевняю (шукаю), чи Бога? чи людям шукаю вгодити? Бо коли б я ще людям угождав, то не був би слугою Христовим.
11 Звіщаю ж вам, браттє, що благовістє, благовіщене від мене, не єсть по чоловіку.
12 Анї бо від чоловіка не прийняв я його, анї не навчивсь, а через одкриттє Ісуса Христа.
13 Чували бо про життє моє колись у Жидівстві, що без міри гонив я церкву Божу, та руйнував її,
14 і передував я в Жидівстві перед многими ровесниками народу мого, будучи аж надто ревнителем отцївських моїх переказів.
15 Як же зволив Бог, що вибрав мене від утроби матери моєї, і покликав мене благодаттю своєю,