4 А лжебратам, що крадькома ввійшли, щоб підгледїти волю нашу, що маємо в Христї Ісусї, щоб нас підневолити,
5 ми анї на годину не поступились, корючись, щоб істина благовістя пробувала в вас.
6 Від тих же, що здають ся чим бути (які вони колись були, менї байдуже: Бог не дивить ся на лице чоловіка); ті (кажу), що здають ся (чим бути), на мене нїчого не наложили.
7 Нї, противно, зрозумівши, що звірено менї благовістє необрізання, яко ж Петрові обрізання:
8 (хто бо допоміг Петрові до апостольства обрізання, допоміг і менї між поганами;)
9 і, пізнавши благодать, дану менї, Яков, та Кифа, та Йоан, що здавали ся стовпами, дали правицї менї та Варнаві на товаришуваннє, щоб ми (були) для поган, а вони для обрізання;
10 тільки щоб ми вбогих памятали, про що й я дбав, щоб се чинити.