25 Рече ж Авраам: Дитино, спогадай, що прийняв єси добре твоє в життю твоїм, а Лазар так само лихе; тепер же він тут утїшаєть ся, а ти мучиш ся.
26 Та ще й до того, між нами й вами пропасть велика утвердилась, щоб которі схотїли перейти звідсїля до вас, не здолїли; анї звідтіля до нас не перейшли.
27 Каже ж він: Благаю ж тебе, отче, щоб післав його до дому батька мого:
28 маю бо пять братів; нехай сьвідкує їм, щоб і вони не прийшли у се місце муки.
29 Рече йому Авраам: Мають вони Мойсея і пророків; нехай слухають їх.
30 Він же каже: Нї, отче Аврааме; тільки ж, коли б хто з мертвих прийшов до них, покають ся.
31 Рече ж йому: Коли Мойсея і пророків не слухають, то, коли б хто й з мертвих воскрес, не піймуть віри.