13 А митник, оддалеки ставши, не хотїв і очей до неба звести, а бив у груди себе, кажучи: Боже, милостивий будь менї грішному.
14 Глаголю вам: пійшов сей до дому свого оправданий більш, нїж той; бо кожен, хто несеть ся вгору, принизить ся; хто ж принижуєть ся, пійде вгору.
15 Приносили ж Йому й дїтей, щоб до них приторкнувсь; бачивши ж ученики, заказували їм.
16 Ісус же, покликавши їх, рече: Пустїть дїток приходити до мене й не боронїть їм; таких бо царство Боже.
17 Істино глаголю вам: Хто не прийме царства Божого, як дитина, не ввійде в него.
18 І питав Його один старшина, кажучи: Учителю благий, що робивши життє вічнє наслїджу.
19 Рече ж йому Ісус: Чого мене звеш благим? нїхто не благий, тільки один, Бог.