29 Він же рече їм: Істино, істино глаголю вам: Що нема нїкого, хто покинув господу, або родителїв, або братів, або жінку, або дїти задля царства Божого,
30 та й не приняв багато більше часу сього, а в віку будучому життє вічнє.
31 Узявши ж дванайцятьох, рече до них: Оце йдемо в Єрусалим, і станеть ся все, що написано через пророків, Синові чоловічому.
32 Буде бо виданий поганам, і насьміхати муть ся з Него, й зневажати муть Його, й плювати муть на Него,
33 і бивши убють Його; а третього дня воскресне.
34 А вони нїчого того не зрозуміли; й було слово се закрите від них, і не розуміли глаголаного.
35 Стало ся ж, як наближав ся до Ерихона, один слїпий сидїв при дорозї просячи;