4 І не хотїв довго, потім же каже в собі: Хоч і Бога не боюсь, і чоловіка не соромлюсь,
5 то, що докучає менї вдова ся, помщусь за неї, щоб, без перестану ходячи, не докучала менї.
6 Рече ж Господь: Слухайте, що суддя неправедний каже!
7 Бог же чи не помстив ся б за вибраних своїх, що голосять до Него день і ніч, хоч довго терпить про них?
8 Глаголю вам, що помстить ся за них незабаром. Тільки ж Син чоловічий прийшовши, чи знайде віру на землї?
9 Сказав же й до инших, що вповали на себе, що вони праведні, та гордували другими, приповість сю:
10 Два чоловіки ввійшли в церкву помолитись: один Фарисей, а другий митник.