36 Як же Він їхав, простилали одежу свою по дорозї.
37 Коли ж вже наближив ся Він до збочу гори Оливної, почало все множество учеників радуючись хвалити Бога голосом великим за всї чудеса, що бачили,
38 говорячи: Благословен грядущий цар в імя Господнє; впокій на небі, і слава на вишинах!
39 А деякі з Фарисеїв між народом казали до Него: Учителю, закажи ученикам Твоїм.
40 І озвавшись рече їм: Глаголю вам, що коли сї замовкнуть, каміннє кричати ме.
41 І, як наближивсь, то, побачивши город, заплакав над ним,
42 глаголючи: О, коли б зрозумів і ти хоч у день сей твій, що для впокою твого! тепер же воно закрито перед очима твоїми.