3 І рече: Правдиво глаголю вам, що вдовиця вбога ся більш усїх укинула:
4 всї бо ті з достатку свого кидали у дари Божі, ся ж з недостатку свого увесь прожиток свій, що мала, вкинула.
5 І як деякі говорили про церкву, що каміннєм красним та посьвятами украшена, рече:
6 Із сього, що бачите, прийдуть днї, в котрі не зоставить ся камінь на каменї, щоб не зруйновано.
7 Питали ж Його, кажучи: Учителю, коли ж се буде? й що за ознака, коли се має стати ся?
8 Він же рече: Гледїть, щоб не були зведені; многі бо прийдуть в імя моє, кажучи: Що се я. А час приближив ся; не йдїть же за ними.
9 Як же почуєте про войни та ворохобнї, не полохайтесь; мусить бо перш се статись; тільки ж не зараз конець.