41 Та ми по правдї; по заслузї бо за те, що коїли, приймаємо; сей же нїчого недоброго не зробив.
42 І сказав до Ісуса: Спогадай мене, Господи, як прийдеш у царство Твоє.
43 І рече йому Ісус: Істино глаголю тобі: Сьогоднї зо мною будеш у раю.
44 Було ж се коло години шестої, і темрява сталась по всїй землї до години девятої.
45 І померкло сонце, й роздерлась завіса церковня посерединї.
46 І покликнувши голосом великим Ісус, рече: Отче, у Твої руки передаю духа мого! й, се промовивши, зітхнув духа.
47 Побачивши ж сотник, що сталось, прославив Бога, кажучи: Справдї, чоловік сей праведний був.