11 І явились перед ними яко видумка слова їх, і не поняли віри їм.
12 Петр же, вставши, побіг до гробу; й нахилившись побачив тільки полотно, що лежало, й пійшов, сам у собі дивуючись тим, що сталось.
13 І ось двоє з них ійшло того ж дня на село, зване Емаус, гоней з шістьдесять од Єрусалиму.
14 І розмовляли вони між собою про все те, що стало ся.
15 І сталось, як розмовляли вони та перепитувались, і сам Ісус наближившись, ійшов з ними.
16 Очі ж їх були вдержані, щоб не пізнали Його.
17 Рече ж до них: Що се за речі, про котрі розмовляєте між собою йдучи, та сумуєте?