28 І наближились до села, куди йшли, й Він зробив, нїби хоче йти далїй.
29 Вони ж удержували Його, кажучи: Зостань ся з нами; бо вже надвечір, і нахилив ся день. І ввійшов, щоб зостатись із ними.
30 І сталось, як сидїв Він за столом з ними, взявши хлїб, благословив, і переломивши, подав їм.
31 Їм же відкрились очі, й пізнали вони Його; й став ся Він невидимий їм.
32 І казали вони один до одного: Хиба ж серце наше не горіло в нас, як промовляв до нас у дорозї, і як розкривав нам писання?
33 І, вставши тієї ж години, вернулись у Єрусалим і знайшли згромаджених одинайцять, і тих, що були з ними,
34 як говорили: Що встав Господь справдї і явив ся Симонові.