4 Як же зійшлось багато народу та з усяких городів поприходили до Него, промовив приповістю:
5 Вийшов сїяч сїяти насїннє своє; і, як він сїяв, инше впало край шляху; й попритоптувано його, й птаство небесне пожерло його.
6 А инше впало на камінь; і посходивши, посохло, бо не мало вогкости.
7 А инше впало між тернину; й розвившись тернина з ним, поглушила його.
8 А инше впало на землю добру, й, зійшовши, дало овощ у сотеро. Се промовивши, покликнув: Хто має уші слухати, нехай слухає.
9 Питали ж Його ученики Його, кажучи: Що се за приповість оця?
10 Він же рече: Вам дано знати тайни царства Божого, другим же в приповістях, щоб дивлячись не бачили, й слухаючи не розуміли.