14 Як же побачите гидоту спустїння, що сказав Даниїл пророк, стоячу, де не слїд (хто читає, нехай розуміє), тодї хто в Юдеї, нехай втїкає на гори;
15 хто ж на криші, нехай не злазить у хату, анї ввіходить узяти що з хати своєї;
16 і хто в полї, нехай не вертаєть ся назад узяти одежу свою.
17 Горе ж важким і годуючим під той час!
18 Молїть ся ж, щоб не довелось утїкати вам зимою.
19 Будуть бо днї тиї горе, якого не було від почину творення, як творив Бог, до сього часу, й не буде.
20 І коли б Господь не вкоротив днїв, то не спасло ся б жадне тїло; та задля вибраних, що вибрав їх, укоротить днї.