4 Були ж деякі, що сердились у собі, кажучи: На що ся втрата мира?
5 Можна бо було се продати більш нїж за триста денариїв, та дати вбогим. І дорікали їй.
6 Ісус же рече: Оставте її. На що завдаєте їй жалю? добре дїло вчинила на менї.
7 Всякого бо часу вбогих маєте з собою, і коли схочете, можете їм добро робити; мене ж не всякого часу маєте.
8 Що змогла ся, зробила: попередила намастити тїло моє на погребеннє.
9 Істино глаголю вам: Де б нї проповідувалась євангелия ся по всьому сьвіту, казати меть ся й те, що зробила оця, на спомин її.
10 А Юда Іскариоцький, один з дванайцятьох, пійшов до архиєреїв, щоб їм зрадити Його.