22 Нема бо нїчого схованого, щоб не обявилось; і не втаєно, а щоб на яв вийшло.
23 Коли хто має уші слухати, нехай слухає.
24 І рече їм: Вважайте, що чуєте: Якою мірою міряєте, відміряєть ся вам, і прибавить ся вам, що слухаєте.
25 Хто бо має, дасть ся йому; а хто не має, і що має, візьметь ся від него.
26 І рече: Так єсть царство Боже, як коли чоловік, що вкине зерно у землю,
27 та й спить, і встає в ночі і в день, а зерно сходить і росте, як - він не знає.
28 Від себе бо земля родить: спершу траву, потім колос, а далїй повну пшеницю в колосї.